КРОКУЄ ОСІНЬ ПО ЗЕМЛІ ))

Ця осінь – кленова й каштанова І міріадово зоряна, І срібно – дощево – туманова, І вітром розбурхано – зорана, І віршами, віршами, віршами, Як листям багряним засипана, Такими словами розкішними, Як золотом вишита, вишита… Ця осінь чуттєво нестримана, Така суперечливо лагідна. Такими піснями оспівана! Такими цілунками зваблена! Ця осінь горить листопадами, І згадками тішить звичайними. А смуток гірчить нерозгадано… Якими здивуєш нас тайнами? Автор: Віра Олеш